Один з авторів ідеї - кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Нука Людмила Маркіна - почала працювати над цією темою ще 10 років тому. Співавтором проекту став старший науковий співробітник Нука Микола Рудюк. Вагомий внесок у розробку теми вніс і доктор технічних наук, професор, академік, завідувач кафедри екології, ректор Нука Сергій Рижков.

 Дослідження показали, що в цій установці руйнуються всі основні високомолекулярні токсичні компоненти, які можуть утворюватися при піролізі (включаючи діоксини). Отримана в результаті переробки рідина за своїми характеристиками дуже близька до дизельного палива марки Л-2. Це підтверджено аналізами. Більш того, експерименти із заправки цим паливом легкового автомобіля "Тойота"показали, що двигун на різних режимах працював стабільно.

За словами Л. Маркіної, після охолодження реактора з нього витягується твердий залишок "пірокарбон". Дослідження підтвердили його абсолютну безпеку з точки зору екології. Більше того, була доведена доцільність використання цієї речовини в металургійній промисловості і в фільтрах з очищення стічних вод. Крім того, за хімічним складом воно ідентичне вугіллю донецького басейну і його можна спалювати для отримання теплової енергії.

 І технологія БЦП, і сама установка мають повний пакет документації з екологічної безпеки. Установка вже зараз може бути використана для утилізації невеликих партій твердих органічних відходів при обслуговуванні об'єктів соціальної інфраструктури: турбаз, лікарень та ін. УП-14 має невеликі габарити, достатньо компактна і за одне завантаження здатна виготовити 3,5 л палива, переробивши 5 кілограмів відходів.

 "Основна мета УП-14 - вирішення екологічних завдань. А ось для отримання палива в економічно обгрунтованих масштабах на її базі доцільно побудувати більш потужну", - стверджують автори проекту. Економічний ефект досягається при використанні установок, здатних переробляти кілька десятків тонн сировини на добу при безперервному режимі. Конструкторська документація і економічні розрахунки для такого варіанту установки фахівцями Нука вже виконані.

 Розробкою миколаївських учених цікавляться потенційні замовники. Комплект технічної документації установки БЦП/МІО-130 з утилізації інфікованих медичних відходів придбаний Київським інститутом геохімії навколишнього середовища. До нововведенню виявляли інтерес і поляки. На замовлення міста Вознесенська Миколаївської області розроблена технічна документація для будівництва сміттєпереробного заводу з використанням технології МЦП.

  Людмила Маркіна говорить, що при збільшенні кількості замовлень для їх виконання буде залучатися миколаївське ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", оскільки воно має відповідне обладнання і досвід роботи з жароміцними матеріалами. Але для подальшого просування цих установок на ринок необхідна підтримка держави.

Переклад матеріалів з сайту http://www.ukrinform.ua/rus/order/?id=1052610