| Головна » Статті » Захист тварин |
Відверто про вбивства тюленів
 Днями орендовані кораблі архангельського Тралфлот «Краснознаменськ» і «Капітан Орлов» для перевезення шкур тюленів повернулися додому. Один із моряків, який вперше побував на звіробійні, поділився з нами побаченим.- Передбачалося, що місяць будемо заготовляти шкури, але сильний вітер і льодові затори завадили. При підході до Кандалакшскої затоки ми постійно потрапляли в льодовий полон і, якщо б не допомога криголама «Діксон», то могли б і не прорватися до лежбища тюленів. Звіра було багато, але брали тільки підлітків - сірку. Дурненький, видно, через свій вік звір. Корабель йде - ні, щоб у воду пірнути з крижини, так, навпаки, відповзають далі. Дорослих тих фіг наздоженеш - відразу у воду. Шкури дорослих особин за якістю, як я зрозумів з розмов колгоспників-заготівельників, не підходять - нагадують поорану «розрізами» гуму. Вбивали баграми в ніс. Але вони дуже живучі: б'ють-б'ють, а все одно ворушаться. Крім того, стріляли з карабінів, щоб не відповзали далеко, а то довелося б довго збирати туші. Спочатку підтаскували до кораблів, чіпляючи багром за горлянку або на брезенті, потім з'явилися мотосани ... Обробляли туші на палубі. Шкуру знімають, а з-під неї пар валить, як-ніби душа вилітає. Один раз живий ще тюлень виліз з купи убитих і спробував перевалитися через борт, так його тут і добили баграми. Або колгоспник починає розпорювати черево, а тюлень виявляється ще живий. Але мужика це спочатку не збентежило, але потім, мабуть, жалість прокинулася і він тицьнув пару раз в область серця, але тюлень продовжував смикатися. Тоді заготівельник відтягнув сірку в бік вмирати, а сам зайнявся другою тушею. М'яса не брали - викидали. Та там і брати нічого: один скелет виходить, злегка обтягнутий м'язами. Видимість одна, що багато м'яса. У нас деякі серце готували: я пробував - не дуже сподобалося: рибою віддає. Вся звіробойна заради шкур з трьома-чотирма сантиметрами жиру на них. Хто з наших хотів підзаробити - допомагали очищати шкури від крові, щоб не запеклася. Прямо на палубі щітками і швабрами чистили, а потім зі шлангів водою поливали. Ріки крові за борт стікали. Потім шкури залишали відмокати на ніч у басейні, спорудженому з брезенту, натягнутого на дерев'яний каркас. Пообіцяли заплатити 180 рублів за годину такої роботи. Потім всі шкури вивантажували в трюм. Я один раз брав участь в цьому. Дуже клопітна робота. Шкури непідйомні - кілограмів по двадцять кожна. У трюмі їх укладали шарами. Ходили по дошках, кинутим на штабелі шкур. Несеш, а сам гойдаєшся, адже під дошкою «желе». Оступишся - провалюєшся в цю жирову сльоту. Таке враження, що в болото потрапив. Я весь вимок. Собача робота! За моїми підрахунками, ми заготовили тисячі чотири шкур. Колгоспники кажуть, що на заробіток від продажу можна рік протягнути. -------------------------------------------------- ----- 29/04/2008 | |
| Переглядів: 1028 | Теги: | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
